Поставити запитання

Славу Трускавця примножують його сусіди

Днями до Трускавця приїжджав мій давній приятель з міста Ніжина Чернігівської області. Чоловік хотів отримати від поїздки, крім необхідних для його здоров’я процедур та споживання “Нафтусі”, ще й задоволення від культурного відпочинку. Походивши музеями Трускавця, зробивши прогулянку містом, мій тезко Микола телефонує мені: “А що у вас тут ще поблизу є, щоб подивитися? У Трускавці я вже все побачив.”

Ну, звичайно ж, скільки там того Трускавця – за якусь годину-півтора по кільцевій можна обійти усе місто. Майже все. І всі його пам’ятки – це кілька старих споруд, дві з яких – місцеві музеї. Бо ж Трускавець – це, насамперед, курорт і вся його інфраструктура має відповідне призначення. Але це не біда для тих, хто хоче мати в нас більше культурного відпочинку, бо у міста-курорту Трускавець є добрі сусіди. Де провести час поза межами Трускавця, не відриваючись надовго від процедур, розкажу вам я, ваш гід Микола.

Отже, передостаннього дня свого перебування у Трускавці, віддавши свій основний час оздоровленню свого організму, мій приятель вирішив “відірватися” у доброму розумінні цього слова й попросив мене уділити йому часу для відвідин Дрогобича, що сусідує з Трускавцем. Це не йшло врозріз із моїми планами і ми здійснили прогулянку містом, що в кілька разів більше від Трускавця. Показавши чоловікові центральну площу Ринок та пам’ятники неподалік неї, ми підійшли до однієї з найкращих у місті споруд – будинку Раймунда Яроша. Тут чоловік пригадав, що це прізвище якимось чином йому знайоме.

- Точно, у Трускавці на фасаді художнього музею Михайла Біласа я бачив напис і на ньому було зазначено, що це будинок Раймунда Яроша, – пригадав Микола з Ніжина.

Про Раймунда Яроша ми уже згадували в одній з моїх попередніх розповідей. Це меценат курорту Трускавець, котрий розпочав розбудовувати його у довоєнні часи або, як у нас кажуть, “за Польщі”. Ось у Дрогобичі є ще один будинок цього видатного чоловіка.

ArticleImages_66157_Juri_KotermakА перший місцевий уродженець, котрий прославив своє місто, був Юрій Котермак-Дрогобич. Історія розповідає, що це відомий вчений епохи Відродження, освітній діяч, поет, філософ, астроном, астролог. А ще – доктор медицини та філософії, ректор Болонського університету медицини і вільних мистецтв, професор і віце-канцлер Істрополітанської академії у Братиславі, професор Ягеллонського університету у Кракові. Ось така величина світового масштабу народилася у Дрогобичі. Пам’ятник знаменитому землякові встановлений у центрі міста. Якось я випадково опинився біля групи поляків, що оглядала бронзову фігуру. Екскурсовод, очевидно з місцевих поляків, розповідав про Юрія Котермака як про видатного… польського діяча. До мене доносилися уривки розповіді екскурсовода, з них запам’яталося, що наш земляк був “лєкажем у нашего круля”, тобто, лікарем у їхнього короля. Отак наші сусіди звели значимість людини світового масштабу. Якийсь там лікар у короля і ані слова, що Юрій Котермак-Дрогобич був учителем їхнього Миколая Коперника. Якось один старий дрогобичанин, нині покійний Ярослав Ольховий, твердив мені, що він має усі аргументи говорити, що теорія побудови Сонячної Системи, яку приписують Копернику, належить саме Юрію Котермаку. З певних причин наш земляк віддав своє дослідження своєму талановитому учневі Миколаю Копернику.

Може й занадто багато уваги я загострив на одній фігурі, але Юрій Котермак-Дрогобич того вартує. Він примножив славу не лише Дрогобича, регіону, але й, без перебільшення, всієї України. Тому, будучи на відпочинку у Трускавці, приїжджі люди мали б знати, хто народився поруч з курортним містом. Ну, а як ще не знати про Івана Франка, котрий народився за кілька кілометрів від Трускавця, у селі Нагуєвичі Дрогобицького району. Зі своїм приятелем з Ніжина ми не були цього дня на садибі Каменяра, зате побачили місця, де вчився Іван Франко. На фасаді філологічного факультету Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка змонтовані також барельєфи, які свідчать, що тут, у колишній гімназії, вчилися Василь Стефаник та Лесь Мартович, українські письменники й громадські діячі.

Далі я провів трускавецького відпочивальника з Ніжина до музею “Дрогобиччина”. Ми відвідали історичний відділ краєзнавчого музею, зокрема, кімнату Андрія Мельника. Це ще один знаний уроджнець цього краю. Андрій Мельник народився у селі Воля Якубова, що неподалік Дрогобича. Полковник армії УНР, військовий і політичний діяч, організатор формації Січових Стрільців у Києві. З 1938 – голова Проводу ОУН.

drogobych_3Відвідавши ще виставки у Палаці Мистецтв та музеї сакрального живопису, мій приятель повертався до Трускавця. Дорогою я ще розповідав йому, що наступного разу він може поїхати до міста Самбора, це якихось 35 кілометрів від Дрогобича. Там в органному залі можна послухати звучання справжнього органу. А ще у Самборі зберігаються мощі Святого Валентина, цього самого, якого люблять всі закохані світу.

Цікавим містом, яке знаходиться у кількох кілометрах від Трускавця, є Борислав. Пам’ятаєте “Борислав сміється” Івана Франка? Оце ж воно і є – місто, що тісно пов’язане з життям та творчістю Каменяра. Детальніше про нього можете дізнатися по приїзді до Трускавця і просто зателефонувавши мені. Якщо буду мати особисто час, то поїду до Борислава з вами, а якщо ні, то скерую вас до екскурсоводів.

Для чого я вам усе це оповідаю? Тільки для того, щоб урізноманітнити ваш час перебування у Трускавці, дорогі наші відпочивальники. Звичайно ж, головним для вас у нашому місті-курорті є оздоровлення, приведення до норми вашого організму. Але, повірте мені, якщо ви тільки й те робитимете, що питимете “Нафтусю” і бігатимете з кабінету в кабінет, вашому організмові чогось бракуватиме. Це того, що називають самопочуттям. Воно означає ваш стан душі і тіла власними відчуттями, а не з медичної картки. Тому, дорогі курортники, відпочивайте повноцінно, як я уже не раз говорив. Не так, як закликають деякі реклами “Живи на повну”, а так, як раджу вам я, ваш гід Микола. А я раджу, приїхавши до Трускавця, відвідувати пам’ятки архітектури й культури, дізнаватися про наш край і його знаменитостей, навідатися до тутешніх закладів мистецтва. Це може внести не менше здорового духу до вашого тіла, аніж вживання мінеральних вод і процедури, які вам призначає лікар. А все разом – це сила!